потикати

I пот`икати

-аю, -аєш, док., перех., розм.

1) Поколоти в багатьох місцях.

2) Встромити, впихнути багато чогось у середину, в глиб чого-небудь.

3) Тикати якийсь час, тикнути кілька разів.

II потик`ати

-а́ю, -а́єш, недок., поткну́ти, -ну́, -не́ш, док.

Пхати, сунути:

••

[Не] потика́ти (поткну́ти) но́са куди, до кого — [не] з'являтися де-небудь, [не] приходити до когось.